Масляна - дуже древнє свято, яке здавна святкували на Русі. Спочатку свято було язичницьким, а саме відзначали весняне рівнодення. яке вважалось початком нового року. В наш час масниця вже християнське свято, яке в народі називають масницею, мясопустним або сирним тижнем.
Історія свята Масляної
Тепер трохи історії. Вже за часів християнства масляна стала тижнем підготовки до строгого посту. Дата кожного року різна, так як Великдень та Великий піст теж свята з змінною датою. А от за часів язичництва масляна була присвячена богу Велесу, покровителю скотарства і землеробства. Уособленням свята було опудало Масляної, яке спалювали на сьомий день, але про це ще поговоримо пізніше. У 17 столітті патріарх Адріан спробував скасувати це свято, яке церква вважала “бісівським”, але невдало. Все, що патріарх зміг добитись, це скоротити свято до 7 днів і об'єднати церковні та слов'янські святкування в одне ціле.
Частування
Частуванням на масляну традиційно були млинці. Пекли їх щодня протягом усього масляного тижня, до того ж кожна господиня по різному. У кожній сім'ї були свої традиції приготування, які передавались з покоління в покоління. Пекли млинці в основному з борошна пшеничного, вівсяного або кукурудзяного, а от начинка була дуже різною: вершки, масло, яблука, ікра, гарбуз, картопля та багато іншого.
Етапи святкування
"Зустріч"
Тепер поговоримо про етапи святкування. Починалась масляна традиційно з понеділка, який називали “Зустрічі”. Цей день був цікавий тим, що люди, в основному жінки, збирались на гірках, вкритих снігом, і великими гуртами зісковзали та спускались з них. Цей день проходив завжди цікаво, весело та життєрадісно.
"Заграш"
У вівторок, другий день масляної, починались різні ігрища та пригощання млинцями всіх охочих. Називали цей день дуже незвично - “Заграш”
"Ласунка"
Середу називали “Ласункою”. Вже з назви можна зрозуміти, що саме в цей день не обходилось без солодких млинців та інших солоденьких частувань.
“Розгуляй-четверток”
Дуже цікаво проходив четвер. Відзначався цей день катанням на конях та санках, а називали його “Розгуляй-четверток”. До цього дня особливо молоді хлопці старались роздобути сані з кіньми та возили молодих дівчат, тим самим сподіваючись знайти собі наречену. Упряжки з кіньми з дзвониками і веселим сміхом вершників ганяли за годинниковою стрілкою навколо сіл, намагаючись розбудити природу і відлякати зиму.
“Тещин вечір”
П’ятниця був особливим днем, особливо для одружених чоловіків. В день, названий “Тещиним вечором”, кожен зять повинен був зайти в гості до своєї тещі. На сьогоднішній день це в принципі не так накладно нагодувати одного-двох зятів, але в давні часи їх могло бути не так вже і мало, тож тещі не дуже то і любили це свято.
"Невістчині посиденьки" та "День прощення"
В суботу був день “Невістчиних посиденьок”. В суботу було бажано провідати своїх родичів.
Ну і накінець, “День прощення” у неділю. Люди прощались із масляною, старались попросити пробачення в усіх, перед ким завинили та забували образи. Також в цей день спалювали опудало Масляної як символ прощання з старим роком та приготування себе до весни та тепла. Після неділі скоро розпочинався Великий піст, тож про всі гуляння доводилось забувати.
У наш час, особливо в західній Україна та у Карпатах традиції святкування масляної збереглися дуже добре. Не прогавте момент та обов'язково завітайте у Карпати для святкування цього чудового та цікавого свята весни, насолоджуйтесь частуваннями, іграми та забавами. Приїхавши на Масляну у Карпати, можете бути впевнені, буде весело.